Порядок та умови призначення і виплати допомог дітям-інвалідам


Порядок та умови призначення і виплати допомог дітям-інвалідам


Відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на допомогу і соціальну пенсію, соціальна допомога або пенсія призначається за їх вибором. При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

Допомога призначається у таких розмірах:

  • інвалідам з дитинства І групи — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • інвалідам з дитинства ІІ групи — 80 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • інвалідам з дитинства ІІІ групи — 60 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • дітям-інвалідам віком до 18 років — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Виплата допомоги припиняється, якщо пропущено строк переогляду у МСЕК. У разі повторного визнання інвалідом виплата допомоги поновлюється. Якщо строк переогляду пропущено з поважних причин, то виплата допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за 12 місяців; якщо без поважних причин — не більше як за один місяць.

Для призначення допомоги необхідно звернутися із заявою до органів праці та соціального захисту за місцем проживання інваліда. До заяви повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Непрацюючі інваліди ІІІ групи та один з непрацюючих батьків, який здійснює догляд за дитиною-інвалідом, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

У разі влаштування дитини-інваліда віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину-інваліда у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.

У разі смерті дитини-інваліда або інваліда з дитинства особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.

Допомога здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4271
0  
Всього коментарів 1
0  
Користувачів 23
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  • Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
Наші партнери
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?