Ситуативний аналіз. Визначення


Ситуативний аналіз. Визначення


Ситуативний аналіз (або кейс-метод) як метод дослідження (case study) вперше було використано у 20-ті роки ХХ ст. В його основі лежить неструктуроване інтерв’ю, яке здійснювалося для вивчення мотивів, установок, споживчої поведінки та масової комунікації.

Ситуативний аналіз розглядається вченими як детальне вивчення події (Дж.Мітчелл), як глибоке всебічне вивчення поодинокого соціального феномена (Дж.Фіджин, А.Орум, Г.Сюберг), як метод вияву реальності, прихованої від сторонніх очей (Л.Ф.Бейлі). Ситуативний аналіз як метод дослідження орієнтований на отримання не єдиної, "точної” істини, а багатьох відповідей про якусь проблему. Тому при використанні цього метода увага акцентується не на оволодінні готовими знаннями, а на їх творчому опрацюванні та оцінці. Тобто, ситуативний аналіз сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних і творчих навичок прийняття рішень. Разом з тим, найважчим у побудові теорії на основі ситуативного аналізу є аналіз отриманих даних.

Ситуативний аналіз використовується, коли:

  1. необхідно отримати відповідь на питання "як” і "чому”;
  2. дослідник не має можливостей контролювати поведінку людей або певні події;
  3. необхідно вивчити сучасне явище у реальному життєвому контексті

У загальному розумінні ситуативний аналіз — це процес спостереження та розділення складних збігів обставин на менші керовані системи. Цей процес веде до більш деталізованого спостереження, вимірювання, розуміння, пояснення та судження про менші системи, зв'язки цих систем та середовища, в якому ця ситуація виникла. Цей аналіз та інтерпретації проводяться відносно бажаних цілей і критеріїв та направлені на підвищення розуміння розробників програм щодо потреб, цілей, ресурсів, перешкод та методів

Модель ситуативного аналізу можна уявити як такі послідовні етапи: формування задуму дослідження, проведення ситуативного аналізу, збір даних, аналіз отриманої інформації, підведення підсумків.

Формування задуму дослідження полягає у розробці запитань, формулюванні гіпотези дослідження, виборі одиниць аналізу, критеріїв інтерпретації отриманих даних, вибору типу ситуативного аналізу (пояснювального, дослідницького чи описового), вибору кейсу.

Проведення ситуативного аналізу як наступний етап застосування методу залежить від професіоналізму та вміння дослідника, а саме: знання явища, що вивчається; здатності задавати питання; вміння бути "гарним слухачем”; гнучкості та адаптивності. На цьому етапі ведеться протокол ситуативного аналізу, що містить опис інструментів дослідження та загальні правила, яких необхідно дотримуватися при використанні дослідницьких інструментів.

Збір даних передбачає використання таких джерел інформації: документів (листів, звітів, програм, статутів), архівних матеріалів (списків, бюджетів, описових документів тощо), інтерв’ю (у вільній формі, структурованих і навіть опитувань), прямого та включеного спостереження, речових артефактів.

Аналіз отриманої інформації вважається найскладнішим аспектом дослідження. Дослідники дотримуються теоретичної або описової стратегії обробки даних. У будь- якому випадку аналіз даних повинен бути релевантним, враховувати усі існуючі інтерпретації проблеми чи явища, що вивчається.

Підведення підсумків. На даному етапі проведення ситуативного аналізу роблятьсявисновки та аналіз даних, результатів та спостережень, а також необхідно написати їх на папері з тим, щоб можна було їх показати іншим членам команди. При цьому зауваження і пропозиції інших членів команди зважуються, обмірковуються і призводять до зміни попередньо зроблених висновків. Слід відмітити, що висновки повинні бути добре продумані і зважені, а не швидкі і поверхневі


Статистика
0  
Всього матеріалів 4342
2  
Всього коментарів 10
1  
Користувачів 62
Наші партнери
Оновлення new
  • Процесуальні права та обов’язки сторін
  • Процесуальні права - це права, які має суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі.
  • Сторони у цивільному процесі
  • Сторони у цивільному процесі – ймовірні суб’єкти спірних матеріальних  правовідносин, які беруть участь у справі з метою захисту власних прав,
  • Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність
  • Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна
  • Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
  • Малолітньою є фізична особа до досягнення 14 років. Неповнолітньою є фізична особа, що не досягла 18 років. Статус неповнолітньої особи не
  • Неприпустимість зловживання процесуальними правами
  • Зловживання процесуальними правами завдає шкоди як інтересам правосуддя, так і правам осіб, які беруть участь у цивільній справі і вчиняються з
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?