Принципи юридичної відповідальності: поняття і характеристика


5. Принципи юридичної відповідальності: поняття і характеристика


Принципи юридичної відповідальностіце засадничі, фундаментальні положення, що виражають сутність і призначення юридичної відповідальності, а також визначають закономірності її функціонування та порядку реалізаці.

До принципів юридичної відповідальностіналежать:

принцип справедливості – полягає у формальній рівності, повазі та захисті прав і свобод людини, відповідності інституту юридичної відповідальності моральним нормам і цінностям, категоріям розумності та добропорядності, врахуванні ієрархії особистих, громадських і державних інтересів. Принцип справедливості юридичної відповідальності є системоутворюючим принципом. Відповідно до ст. 61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення»;

принцип гуманізму – виражається в людяному, милосердному ставленні до суб’єктів юридичної відповідальності під час її встановлення та реалізації. Основними вимогами принципу гуманізму є: по-перше, заборона застосування насильства та катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; по-друге, встановлення юридичної відповідальності з урахуванням прав людини та моральних норм; по-третє, функціональне здійснення юридичної відповідальності на основі ставлення до людини як до найвищої цінності; по-четверте, встановлення системи пільг (виключень із принципів невідворотності, рівності) в залежності від особливих характеристик суб’єкта (неповноліття, хвороба, інвалідність та інше) або незалежно від них, що проявляється в актах амністії та помилування;

принцип законності – зводиться до точного та неухильного дотримання норм права під час реалізації юридичної відповідальності. Цей імператив адресований не тільки громадянам, а й до суб’єктів правотворчості та компетентних державних органів. Згідно зі ст. 68 Конституції України: «Незнання законів не звільняє від відповідальності». Законність – це основа юридичної відповідальності з позиції зовнішньої форми її здійснення, водночас вона складає внутрішній зміст цього інституту;

принцип індивідуалізації – виражається в диференційованому закріпленні обов’язків з урахуванням правового статусу суб’єкта відповідальності, диференціації правопорушень і санкцій залежно від типової суспільної небезпеки правопорушення та особистості правопорушника, встановленні міри та обсягу відповідальності з урахуванням суспільної небезпеки правопорушення. Це підтверджується ст. 61 Конституції України: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер»;

принцип невідворотності – полягає в обов’язковому встановленні юридичної відповідальності за суспільно небезпечні діяння, неухильному дотриманні норм права і неодмінній реакції уповноважених державою органів на правопорушення у вигляді осуду та застосування справедливих, гуманних, індивідуалізованих заходів юридичної відповідальності за відсутності законних підстав звільнення від відповідальності. Як відомо, не жорстокість покарання стримує від правопорушень, а його невідворотність. Реалізація цього принципу юридичної відповідальності сприяє підвищенню ефективності правоохоронної діяльності, зміцненню правопорядку та законності в суспільстві;

принцип винуватості діяння– виражається у встановленні та застосуванні юридичної відповідальності тільки стосовно тих суб’єктів відповідальності, в діяннях яких є вина.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4313
0  
Всього коментарів 2
0  
Користувачів 48
Наші партнери
Оновлення new
  • Законодавство про цивільне судочинство
  • Цивільне судочинство здійснюється відповідно до: Конституції України, якою встановлені основи організації і діяльності суду, правовий статус громадян
  • Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення
  • Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру
  • Розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами
  • Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин
  • Право на перегляд справи та оскарження судового рішення, обов’язковість судових рішень
  • Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають
  • Змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства
  • Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та
Інформація
Голосування
Якою мовою Ви розмовляєте ?