Реклама від Yandex

Реклама від Google


Категорія: Теорія лобіювання (Шпаргалки)


Суб’єкти та об’єкти лобіювання


Суб’єктом лобістської діяльності є або індивідуальний лобіст (як, наприклад «лобіст-консультант» у Канаді), або «група тиску», тобто корпоративні лобісти.

Суб’єктами лобізму є групи інтересів, які здійснюють вплив на об’єкти лобізму з метою досягнення власних цілей. Група інтересів є загальним поняттям. До груп інтересів належать: політичні партії, профспілки, приватні підприємства, трансконтинентальні корпорації, громадські організації, релігійні організації, державні діячі, окремі фізичні особи, держави (при трансконтинентальному/міжнародному лобізмі). Групи інтересів є одним з основних каналів політичної активності громадян.

Суб’єктів лобізму розподіляють на політичних, економічних, соціальних, іноземних тощо. Так, до політичних суб’єктів лобізму відносять фінансово-економічні групи, які за допомогою участі в передвиборних кампаніях та активному політичному житті здійснюють необхідний вплив. До соціальних суб’єктів лобізму відносять профспілкові та громадські організації. Економічними суб’єктами лобізму є фінансово-промислові групи, приватні підприємства, трансконтинентальні корпорації тощо. До іноземних суб’єктів лобізму відносять впливові групи інтересів, представлені великими транснаціональними корпораціями та міжнародними організаціями

Класифікація суб’єктів лобізму, за основу якої взята ступінь їхньої організованості, була найбільш популярною в 70-і роки минулого століття.

Відповідно до цієї класифікації існують такі групи лобістів:

1) анемічні чи adhoc групи – стихійні й недовговічні, створюються для вирішення якого-небудь завдання, рідко мають формальну структуру і розпадаються після досягнення цілей. До типу adhoc груп належать цивільні ініціативи й рухи, формою дії яких звичайно є демонстрації та мітинги. Вони мають як переваги, так і недоліки у порівнянні з постійними організаціями. Перевага полягає в тому, що вони як тимчасові утворення уникають витрат ресурсів на зміст бюрократичного апарату. Наявні ресурси спрямовуються винятково на досягнення мети. Недолік полягає у тому, що мета звичайно одна, і після її досягнення ніхто не займається доведенням справи до кінця й усуненням небажаних наслідків;

2) неасоціативні групи – неформальні, непостійні і недобровільні формування на основі споріднення, релігії тощо, що часто не мають чіткої організаційної структури;

3) інституціональні групи – формальні організації, наприклад, представництва областей, адміністративні установи;

4) асоціативні групи (організовані), що володіють високим рівнем спеціалізації й організації, – добровільні організації, що спеціалізуються на артикуляції інтересів, наприклад, профспілки, об’єднання підприємців, етнічні асоціації, групи борців за цивільні права.

Також виділяють суб’єкти лобізму за типом інтересу -

«Політизовані» групи – це, насамперед, угруповання бізнесу і його політичних представників, що домагаються політичного впливу через участь у виборах і прямо втягнуті в політичну боротьбу

Соціальні лобісти відстоюють інтереси соціальних груп. До них відносяться профспілки, жіночі, екологічні, молодіжні організації

Наступна група – екологічні організації, жіночі, молодіжні, підприємницькі об’єднання і тощо, лобістська діяльність яких прямо пов’язана з громадськими ініціативами, з наявністю громадського суспільства

Реальний лобізм здійснюють безпосередні суб’єкти лобістської діяльності: окремі лобісти й лобістські фірми, спілки й асоціації, відділи корпорацій по зв’язках з органами законодавчої і виконавчої влади та державні структури.

У лобізмі завжди є конкретний об’єкт впливу, тому що немає об’єкта впливу, немає й «адресатів» звертань, немає й самої лобістської діяльності.

Об'єкт лобізму - орган державної (муніципальної) влади, на який спрямована дія лобіста з метою домогтися прийняття вигідного для нього політичного рішення.

Об’єктом лобізму є ті інститути, від яких залежить прийняття необхідного рішення.

Об’єкти лобізму можна класифікувати за такими ознаками:

  • за територіальною ознакою – на державні та міжнародні;
  • за метою впливу – на економічні, політичні, соціальні тощо.


Категорія: Теорія лобіювання (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter