Традиційні методи та інституційні процедури врегулювання політичного конфлікту


Традиційні методи та інституційні процедури врегулювання політичного конфлікту


Традиційні методи

Найбільш поширеними методами врегулювання конфліктів, відомими в міжнародних відносинах ще з давніх часів, є переговоривикористання послуг третьої сторони і посередництва з метою допомогти сторонам дійти згоди.

З часів Другої світової війни відомий ще один метод вирішення міжнародних конфліктів, метод примирення. Він характерний тим, що елементи спору стають предметом розгляду змішаної комісії під головуванням «третьої сторони». Комісія може не тільки встановлювати оспорювані факти, але і формулювати рішення відносно сторін. Даний метод найбільш ефективний тоді, коли примирні комісії можуть бути створені завчасно.

Всі зазначені методи врегулювання міждержавних конфліктів припускають звернення до «третьої сторони», яка повинна розвести супротивників або полегшити досягнення ними згоди.


Інституційні процедури

Виникнення і розвиток універсальних міжурядових організацій (ООН) дало можливість просунутися в питанні врегулювання міждержавних конфліктів у двох напрямках.

По-перше, країнам - членам ООН ставиться в обов'язок до будь-якого застосування сили використовувати тільки мирні засоби врегулювання. Відповідно до Статуту ООН конфліктуючі сторони повинні спочатку вдатися до однієї з традиційних процедур врегулювання конфлікту або ж до механізмів, створеним для цієї мети в рамках регіональних угод, якщо такі існують. І тільки в разі провалу цієї ініціативи сторони повинні звернутися в Раду Безпеки. У свою чергу, Рада Безпеки має право рекомендувати будь-який спосіб врегулювання, який вважає найбільш відповідним для даного випадку.

По-друге, використання інституційних механізмів дозволило надати таким механізмам колективний характер. Тепер розвести супротивників намагається не представник «третьої» держави, а міжурядова організація, яка може прийняти такі рішення: направити Дослідницьку комісію, запропонувати свої послуги, призначити посередника або ж взяти працю примирення на себе.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
0  
Всього матеріалів 4269
0  
Всього коментарів 1
2  
Користувачів 23
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність
  • Законодавство України про кримінальну відповідальність становить:  Кримінальний кодекс України , який ґрунтується на:  Конституції України; 
  • Структура (система) Кримінального кодексу України (КК України)
  • Кримінальний кодекс України складається з двох взаємопов’язаних частин: Загальної та Особливої, кожна з яких у свою чергу, складається із розділів, а
Наші партнери
Інформація
Голосування
Звідки Ви дізнались про сайт ?