Різновиди моделей і їх застосування в політичних дослідженнях

Різновиди моделей
і їх застосування в політичних дослідженнях

Важливе місце у розмаїтті методів наукового дослідження політичних
проце­сів, мають займати методи моделювання. Моделі поза сумнівом є одним з найважливіших
інструментів наукового пізнання.

В сучасному розвитку політичної науки та й багатьох інших гуманітарних
наук можна констатувати тенденцію до взаємного перетину методів гуманітарно­го і
природничого наукового пізнання.

Загальновідомий також вплив на різні галузі гуманітарної науки
другої половини XX століття методів системного аналізу та кібернетики.
Важливе місце серед методів посідають методи комп’ютерного просторового моделювання, методи
імітаційного моделювання, започатковані Дж. Форрестером та Д. Медоузом,
а також методи моделювання не­лінійної динаміки, відкриті І. Р. Прихоженим та Г.
Хакеном які об’єднуються за­звичай поняттями «теорія хаосу» – і «синергетика»

Застосування вказаних методів у дослідженні політичних явиш серед
яких важливу частку складають політичні процеси, має надати серйозного поштовху
наукового розуміння сучасних політичних процесів.

Методи побудови баз даних та методи комп’ютерного по­літичного
картографування дозволяють відтворити процедуру моделювання станів політичного процесу.
Методи математичної статистики та аналізу часових рядів дозволяють відтворити у
модельному вигляді трендову динаміку параметра поряд­ку політичного процесу. Методи
імітаційного моделювання, в тому числі методи теорії ігор та системної динаміки,
дозволяють побудувати моделі динаміки склад­них політичних процесів, які не можуть
бути проаналізовані звичайними аналі­тичними методами через велику кількість та
непевність багатьох показників, шщ їх характеризують

Застосування методів аналізу нелінійної динаміки, методів теорії
хаосу до­зволяють встановити характерні риси нелінійності у динаміці політичних
проце­сів, розкрити певні параметри порядку цих процесів, побудувати нейромережеву
модель політичної системи, а також, у поєднанні із використанням комп’ютерно-картографічних
методів, розробити картографо-синергетичну модель політичної стабільності у певній
країні.