1.6. Функції теорії держави і права

1.6. Функції теорії держави і права

Саме виникнення науки пов’язане із
соціальною потре­бою в пізнанні навколишнього світу та систематизованих знань про нього. Ці знання необхідні
для забезпечення мінливих умов
життєдіяльності людини. Тому наука вико­нує визначені, їй іманентні функції.

Функції теорії держави і права — це основні напрями її впливу на розвиток юридичної науки та
юридичної прак­тики.

Гносеологічна (пізнавальна) функція теорії держави і права полягає в пізнанні
правових явищ, як уже відомих, так і нових, у проникненні в глибинні проблеми їхньої сутності. Держава і право
безперервно розвиваються; тому юридична теорія повинна «задовольняти» потреби суспіль­ства в пізнанні характеру і
спрямованості цих змін. У цьо­му сенсі роль юридичної теорії не обмежується тільки правознавством, але має й
загальносоціальне значення. Вказана функція
умовно може бути розділена на «підфункції»:
онтологічну (констатуючу), інтерпретаційну (пояс­нювальну) та евристичну
(пошукову). Інакше кажучи, те­орія
держави і права науково формулює державно-правові явища, пояснює їх сутні і виявляє нові
закономірності їх­нього розвитку.

Методологічна функція виражається у формуванні понятійного апарату та
методологічного інструментарію системи юридичних наук, створенні універсальної юридич­ної мови, що забезпечує
одноманітність у класифікації та оцінці правових явищ фахівцями різних галузей права.

Прогностична функція теорії держави і права
полягає у виробленні науково
обґрунтованих прогнозів щодо перспек­тив і тенденцій розвитку права, правової системи, право­знавства,
«передбачення» того, яким якісним і кількісним змінам піддадуться існуючі
політико-правові явища.

Практична (практико-орієнтуюча) функція теорії дер­жави і права та юридичної науки в цілому полягає в тому, що результатом пізнавальної активності повинні
бути ви­роблені та апробовані наукою
рекомендації по вдосконален­ню нормотворчої, правозастосовчої, право
інтерпретаційної, правоохоронної
діяльності.