Основні напрямки реформування інституту державної служби

Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату
здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави.

Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби. 

Основними цілями і завданнями державної служби як інституту української держави є: 

• охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку
  відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина;
• забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно
  до їх повноважень і компетенції

Для успішної реалізації визначених цілей і завдань державна
служба повинна будуватися на таких базових принципах: верховенство Конституції і
законів України; пріоритет прав та свобод людини і громадянина; патріотизм; професіоналізм
і компетентність; політична і релігійна нейтральність.

У побудові державної служби насамперед слід виходити з функцій
державних органів, розподілу цих функцій між даними органами, визначення повноважень
органів у цілому і кожного окремо, а також повноважень їх працівників. Це дасть
змогу розмежувати органи за специфікою діяльності, виявити однорідні функції, визначити
доцільний функціональний розподіл між структурними підрозділами та штатними посадами.

Ця частина адміністративної реформи здійснена шляхом прийняття
закону «Про державну службу».

Мають бути утверджені нові підходи до організації діяльності державних службовців, зокрема у взаємодії з громадянами, насамперед у принциповій зміні характеру цієї взаємодії. 

На основі класифікації державних органів слід виділити і законодавчо
визначити такі типи державних посад: політичні; патронатні; адміністративні.

Мають бути утверджені нові підходи до організації діяльності
державних службовців, зокрема у взаємодії з громадянами, насамперед у принциповій
зміні характеру цієї взаємодії. Необхідно встановити стандарти якості роботи державних
службовців та їх поведінки по відношенню до громадян. На сьогодні головною рисою
діяльності державних службовців повинен стати пріоритет прав та інтересів особи.

Щодо захисту державних службовців, то має бути удосконалене застосування норм і гарантій статусу державних службовців. Це включає забезпечення цілісності, системності, повноти та стабільності правового і соціального становища державних службовців, узгодження їх посадових повноважень з правами та обов’язками фактичного перебування на державній службі. 

З одного боку, потрібно посилити правові гарантії, матеріальну
і моральну захищеність, політичну незалежність державних службовців щодо виконання
своїх професійних обов’язків. З другого – створити чіткий механізм відповідальності
державних службовців, узгоджений з нормами адміністративного, цивільного фінансового,
трудового та кримінального права.