38. «Паназіазізм» та японське євразійство

«Паназіазізм» та японське євразійство

У японській геополітиці можна виділити
дві пануючі ідеї в той час: перша – «паназіазізм»,
друга – «японське євразійство». Перша
ідея передбачала утворення «Східно-Азіатської Японської Імперії» після війни, друга
– забезпечення панування Японії над всією Євразією.

Розглянута ідея «паназіазізму» знайшла
своє відображення в опублікованій в 1923 році книзі лідера японських націонал-соціалістів Іккі Кіти (1883-1936) «План реконструкції
Японії» (свого роду японський варіант книги Гітлера «Майн Кампф» – «Моя
боротьба»). У цій праці Кіта дає обгрунтування геостратегічного плану перебудови
та подальшого розвитку Японії. Ця книга в роки війни стала Біблією «японських нацистів».

Згідно геополітичному плану Кіти,
після встановлення в країні націонал-соціалістичного режиму, схожого з німецьким,
Японія повинна була разом з нею почати боротьбу за переділ світу. У прийдешній війні
місія Японії трактувалася як «звільнення від імперіалізму народів Південно-Східної
Азії» і створення «Євразійської Японської Імперії» шляхом участі в «справедливому
розділі» світу.

У 1942 році до влади в Японії приходить
екстремістський прем’єр-міністр Тодзіо Хідекі,
який оголосив про свою нову геополітичну концепцію. Відповідно до якої, Японія повинна
була вторгнутися у всі зони впливу Великобританії, США і СРСР у Південно-Східній
Азії і приєднати їх до себе. У 1942-1943 рр.. Хідекі, захопивши країни і території,
розташовані навколо Південних морів, а також частину Китаю, встановив на всій цій
величезній території режим своєї влади.

Друга основна японська геополітична
теорія – концепція євразійства, в Японії розумілася як концепція, спрямована на
створення альтернативи англо-американській атлантичній геополітиці. Засновником
цієї геополітичної теорії був японський політик Коное Фумімаро (1891-1945). Згідно з ним, у внутрішній політиці Японії
мала бути створена «нова структура» – ліквідація всіх політичних партій, реалізація
політики шляхом об’єднання всього політичного управління у складі «Єдиної Імператорської Асоціації». Насправді
цей принцип спирався на гітлерівську ідею «одна нація – один фюрер – одна партія»
і передбачала створення націонал-соціалістського уряду.

Прихильники цієї концепції вважали
за необхідне формування нового геостратегічного блоку держав суші і моря проти існуючого
і майбутнього світового панування США і Великобританії.