Ключові параметри паритетної демократії та їх вимір в Україні
Ключові параметри паритетної демократії та їх вимір в Україні
Виходячи зі змісту поняття «паритетна демократія», можна виокремити кілька її параметрів:
- рівне представництво жінок та чоловіків на виборн. та признач. посадах;
- гендерний баланс в законотворчому процесі;
- рівні права та рівні можливості для участі у суспільному житті та політиці всіх громадян, незалежно від статі.
Одразу потрібно зазначити, що гендерний дисбаланс в Україні носить форму відносного приниження прав як жінок, так і чоловіків
Відносно вимоги рівного представництва жінок та чоловіків на виборних та призначуваних посадах, слід зазначити, що тут має місце суттєвий перекіс у бік чоловіків. Порушення прав жінок у сфері управління пов’язані, з історичними традиціями політ.культури, укоріненими як в діяльності політ. інститутів, так і в свідомості людей. Багато в чому правові, культурні і моральні проблеми із становленням «менеджменту з жіночим обличчям» пов’язані з неготовністю як самих жінок, так і суспільства в цілому до такого підходу. В результаті у межах однакових сфер зайнятості чоловіки й жінки мають зовсім різні перспективи просування, тобто статусні наслідки певних занять для них різні. Особливо це помітно у сфері управління – чим вищий соціальний статус посади, тим менша ймовірність, що її обійматиме жінка.
За даними досліджень, у сфері приватного бізнесу підприємств, які працюють під керівництвом жінок, утричі менше, ніж підприємств, де головують чоловіки.
Аналіз жіночої участі у складі Кабінету Міністрів України за 2000–2012рр. показує, що її частка є меншою за сім відсотків.
Наведені дані показують негативну тенденцію – в останні роки жінок все менше у складі уряду. Проте важливим позитивним зрушенням стало включення у квітні 2012р. до складу уряду Р.В.Богатирьової (в якості віце-прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я).
Подібна ситуація склалась і у судовій гілці влади. Так, у складі Конституційного Суду України жінки складають трохи більше 10%.
Потрібно відмітити, що частка жінок збільшується зі зниженням рівня державного органу або органу місцевого самоврядування.
У державній службі існує не тільки вертикальна, але й горизонтальна сегрегація. Вона проявляється у тому, що в сфері освіти, культури, охорони здоров’я, у соціальних службах та статистиці частка жінок доходить до 82–88%. В той час як у силових відомствах – СБУ, МВС, митних органах, в армії, навпаки абсолютне домінування належить чоловікам.