Соціальні групи і спільності в урбанізованому суспільстві

Соціальні групи і спільності в урбанізованому суспільстві

Дослідження соціальних спільнот і груп в урбанізованому суспільстві стає все більш актуальним. Це пов’язано з швидкоплинним в глобальному масштабі процесом урбанізації і появою в цьому зв’язку специфічних міських проблем у сфері соціальних взаємодій.

Реальні соціальні структури і соціальні взаємодії, звичайно, різні в місті і на селі, різна динаміка життя.

Особливе значення мають умови переходу від сільського до міського оточення. З переходом із села в місто в значній мірі і в порівняно короткий термін змінюється соціальне середовище людини, що ставить її перед необхідністю встановити нові взаємодії з навколишнім світом. У селі, де всі знають один одного, вже одна ця обставина служить елементом соціального контролю. В умовах міста зв’язків такого роду просто неможливо утворити, міське життя більш багатопланове і в силу цього більш анонімне.

Найважливішою соціальною особливістю міської структури є значне переважання досягання соціальних позицій (і відповідних статусів), тобто такого соціального стану, для досягнення якого необхідно докласти значних зусиль (здобуття освіти, професії, придбання власності і т. д.), над запропонованими позиціями, тобто становищем, що здобувається в силу самого знаходження в даному середовищі.

У великому місті в порівнянні з селом зростає соціальна дистанція між людьми, вимірювана частотою і тривалістю їх контактів. Чим більше дистанція, тим більше ускладнено встановлення міжособових контактів.

Урбанізація служить неминучим руслом цивілізаційного процесу.

Соціальна організація міста створює простір для індивідуального розвитку, відкриває дорогу до створення не тільки матеріальних багатств, але і творчому інтелектуальному розвитку, прогресу науки, техніки, мистецтва, культури в цілому.

Групова психологія

1) Психологія певної соціальної групи, яка виступає як цілісність.

2) Розділ соціальної психології, що вивчає психологічні особливості окремих соціальних груп.

Поняття “групова психологія” тісно пов’язане з поняттям психології колективів, але ширше за нього, бо включає в себе і психологію людських угруповань, які не можна назвати колективами. Розрізняють соціально-психологічні групи великі й малі, контактні й неконтактні (стосунки в групах безпосередні або опосередковані), тимчасові й постійні (залежно від часу їхнього існування), формальні й неформальні (організаційно оформлені чи неоформлені), первинні і вторинні (залежно від того, наскільки тісні, емоційно наснажені стосунки в групі) тощо.