Сім’я та її значення у становленні особистості
Сім’я та її значення у становленні особистості.
Правила сімейного виховання
Серед різних соціальних факторів, що
впливають на становлення особистості, одним з найважливіших є сім’я. Традиційно
родина – головний інститут виховання. Те, що людина набуває в сім’ї, він зберігає
протягом усього подальшого життя. Важливість сім’ї обумовлена тим, що в ній людина
знаходиться протягом значної частини свого життя. У сім’ї закладаються основи особистості.
У процесі близьких стосунків з матір’ю,
батьком, братами, сестрами, дідусями, бабусями та іншими родичами у дитини з перших
днів життя починає формуватися структура особистості.
Сім’я є природним середовищем первинної
соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження
і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на
світ сім’я покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну
організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути
власного досвіду поведінки й діяльності.
У житті кожної людини батьки відіграють
велику і відповідальну роль. Вони дають дитині нові зразки поведінки, з їх допомогою
вона пізнає навколишній світ та наслідує їх у всіх своїх діях.
Правило 1. Безумовно приймати дитину
— любити її не за те, що вона красива, розумна, здібна, а просто так, просто за
те, що вона є.
Правило 2. Особистість дитини й її
здібності розвиваються лише у тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням
і з інтересом.
Правило 3. Підтримувати успіхи дітей
— це найкоротший шлях до вдосконалення успішно здійсненої діяльності, до розвитку
інтересу до неї і до відповідних здібностей дитини.
Правило 4. Створювати сімейні традиції,
які базуються на зонах радості (святкування днів народження, початку або закінчення
нового навчального року, чверті тощо).
Правило 5. Систематично робити щось
разом із дитиною (читати, гуляти, займатися фізичними вправами, домашньою роботою).
Правило 6. Не втручатися у справу,
якою займається дитина, якщо вона не просить допомогти.
Правило 7. Не вимагати від дитини неможливого або такого, що їй важко виконати.