Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

1.1. Юриспруденція та її система

Розділ 1

ПРЕДМЕТ,ФУНКЦІЇ ТА

МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

І ПРАВА

1.1. Юриспруденція та її система

Наука це сфера людської діяльності, яка виробляє та систематизує об’єктивні знання про матеріальний і
духов­
ний світ. Залежно від сфери наукового дослідження систе­му наук умовно поділяють на три основні
підсистеми:
природничі науки, точні
науки та суспільні науки. У кож­
ній із
них наявний комплекс теоретичних і прикладних
наук.

Держава і право це соціальні явища. Тому юриспруденція (юридична
наука)
система знань про державу і право належить до суспільних
наук. Держава і право
підлягають в своєму
розвитку загальним об’єктивним за­
кономірностям розвитку суспільства, які вивчають соціо­логія, соціальна філософія,
політологія та інші суспільні
науки. Втім, зважаючи на їхню відносну самостійність як соціальних інститутів, держава і право мають свої законо­мірності та специфіку, що зумовлює виділення
юриспру­денції як самостійної галузі наукового знання. Державні і
правові інститути відіграють важливу роль у
сучасному
суспільстві, внаслідок чого юридична наука посідає одне з провідних місць серед суспільних наук.

Юридична наука вивчає
право як особливу систему со­
ціальних норм, окремі структурні підрозділи права, будову, сутність і функціонування держави. Враховуючи, з одного боку, нерозривний зв’язок між державою і правом
(хоча
історії відомі й варіанти їхнього автономного існування), з іншого — відмінність держави і права, в
юриспруденції
виділяють дві основні
підсистеми знань: правознавство і
державознавство.

Сучасна юриспруденція є
розгалуженою системою знань
про державу і право. Існують різні класифікації юридичних наук. Імовірно, найточнішим критерієм
класифікації є
предмет науки, тому
юридичні науки можна поділити на
такі групи:

1) теоретичні юридичні науки (теорія держави і права, юридична деонтологія, філософія права, соціологія права, порівняльне правознавство). Ці науки вивчають,
формулю
ють і систематизують найбільш
загальні юридичні поняття
і категорії;

2) історико-юридичні науки (зарубіжна та вітчизняна історія держави і права, історія
політичних і правових
учень, або, інакше — історія
вчень про державу і право). Ці
науки вивчають процеси становлення й розвитку держави і права, а також розвиток теоретичних уявлень про державу і право;

3) галузеві науки (наука конституційного права,
наука
адміністративного права,
наука цивільного права, наука
кримінального права, група наук процесуального права тощо). Галузеві науки вивчають і
пояснюють нормативний
{lang_content_nav} галузей права;

4) міжгалузеві науки (юридична деліктологія, наука житлового права, наука банківського
права, наука еколо
гічного права тощо). Ця група включає науки,
що виникли на стику кількох галузей права.
Вони вивчають і пояснюють
сенс норм
та інститутів, що споріднені за змістом, але на
лежать до різних галузей права;

5) організаційні науки. Ці науки вивчають організаціюта діяльність державних органів (наука
державного будівництва), органів місцевого
самоврядування (наука муніци
пального права), судових і правоохоронних
органів (наука судових і правоохоронних органів);

6) прикладні науки (криміналістика, кримінологія,судова медицина, судова
психіатрія, судова бухгалтерія,
юридична
психологія, правова статистика тощо). Ці науки 
вивчають правові явища
не тільки за допомогою юридич­них, а й за допомогою спеціальних неюридичних
методів,
запозичених з інших наук
(технічних, медичних, матема­
тичних тощо);

7) міжнародно-правові науки (наука міжнародного пуб­лічного права, наука міжнародного
приватного права).

Юридичні науки, виділяють в аналізі
держави і права
різні сторони і
властивості.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+