Квантифікація і формалізація змістовних моделей політичної статики
Квантифікація і формалізація змістовних моделей політичної статики
Ефективність використання математики в політичних дослідженнях багато в чому визначається технікою формалізації і квантифікації змістовних моделей. У цьому зв’язку трансформація вербальної форми інформації в графічну і числову передбачає не тільки логічну стрункість вихідних концептуальних побудов, а й облік деяких обмежень: концептуальні моделі повинні дозволяти формалізувати наявний інформаційний масив до кількісно вимірюваних показників; при побудові прогнозів на основі використання формалізованих методик слід враховувати, що з їх допомогою можна прорахувати лише обмежена кількість варіантів в суворо визначених сферах додатка.
Основними компонентами формалізації з метою подальшого застосування квантифікації, як правило, є наступні: розробка гіпотез і вироблення системи категорій; вибір способів отримання висновків ілогіка перетворень теоретичних знань у практичні наслідки; вибір математичного відображення, адекватно застосовуваної теорії.
Слід зазначити, що, як правило, найбільш важко вирішувані проблеми, виникають при побудові системи гіпотез і категорій. Гіпотеза повинна являти собою таку теоретичну конструкцію, яка, з одного боку, адекватно відображала б якісні сторони об’єкта дослідження, а з іншого – передбачала розчленування об’єкта на формалізуючі і вимірювані одиниці або вичленення системи індикаторів, які адекватно відображають стан об’єкта і які у ньому зміни.
До категорій, що застосовуються у процесі формалізації, також пред’являються особливі вимоги. Вони повинні відповідати не тільки теоретичним підходам і системі гіпотез, але і критеріям математичної чіткості, тобто бути операціональними. Оптимальним варіантом представляється побудова категоріального апарату за принципом «піраміди», щоб зміст найбільш узагальнених категорій поступово розкривався категоріями, які охоплюють конкретні явища, і зводився б до категорій, які виходять на кількісно вимірювані показники.
Дані, необхідні для прикладного кількісного дослідження, легше отримати і узагальнити у галузі природничих, ніж гуманітарних, наук. Порівнюючи експерименти у фізиці чи хімії, де критично важливі змінні можуть бути точно виміряні, а зовнішні фактори чітко зафіксовані, число факторів, що впливають на політичну поведінку, настільки велике, що висунуті гіпотези можуть виявитися недостатньо повними. Крім того, гуманітарні дослідження зазвичай включають велике число змінних і, як правило, лише невелика кількість вивчених прикладів, що ускладнює встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Формалізація політологічних категорій і системи гіпотез, побудова на цій основі моделі ситуації припускають, що в рамках формального опису необхідно викласти якомога більшу кількість подань до можливо більш ємною формі. На даній стадії важливими моментами є узагальнення і спрощення міжнародних процесів і явищ. Найбільшу трудність представляє собою переклад якісних категорій у кількісну (вимірювану) форму, який, по суті, зводиться до оцінки значущості кожної категорії. Саму ж якісну категорію зазвичай представляють у вигляді простору логічних можливостей (розведення крайніх точок), що в деякій мірі дозволяє подолати проблему дискретності вимірів, і на базі сформованих змінних будують ту чи іншу конкретну модель ситуації.
Таким чином, підсумком формалізації виступає модель, обумовлена парою множин: безліччю змінних-параметрів і безліччю відносин, що зв’язують значення цих змінних. У цій якості модель може бути базисом для вирішення звичайних обчислювальних завдань. Побудова формалізованої моделі припускає продовження дослідження шляхом застосування кваліфікованих методик, заснованих на математичних засобах обробки та аналізу інформації. До найбільш поширених математичним засобам, застосовуваним у сфері прикладного аналізу внутрішньополітичних і міжнародних відносин, належать: аналіз за допомогою простих і складних індикаторів, факторний аналізу, аналіз кореляцій, регресій, тенденцій, спектральний аналіз і екстраполяція.