Поняття, склад порушення митних правил
Поняття, склад порушення митних правил
Порушенням митних правил визнається,
у відповідності до ст. 319 МК України, адміністративне правопорушення, яке являє
собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають
на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних
засобів через митний кордон України і за які передбачена адміністративна відповідальність.
Під юридичним складом порушення митних
правил визнається передбачена нормами митного права сукупність найбільш загальних,
типових елементів (ознак), при наявності яких те чи інше діяння можна вважати порушенням
митних правил.
Об’єктом порушення митних правил є
суспільні відносини, урегульовані нормами права та охоронювані засобами адміністративної
відповідальності. Загальний об’єкт (в тому
числі й для порушень митних правил) – це вся сукупність суспільних відносин,
що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охоронювані засобами
адміністративної відповідальності. Родовий об’єкт порушення митних правил – це окрема
група однорідних суспільних відносин, що виникають в зв’язку зі здійсненням митної
справи і урегульована нормами митного права. Видовий об’єкт порушення митних правил
– різновид родового об’єкту, що являє собою специфічну групу суспільних відносин,
спільну для кола проступків одного роду. У той же час кожне порушення митних правил
завдає шкоду якому-небудь конкретному суспільному відношенню, що охороняється санкцією
митно-правової норми і яке визнається безпосереднім об’єктом порушення митних правил.
Об’єктивна сторона порушення митних правил – це система передбачених нормою
митного права ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку. Об’єктивна сторона
включає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність),
суспільно шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його
шкідливими наслідками. Так, наприклад, порушення суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності митних правил може знаходити свій зовнішній вираз у різноманітних діяннях:
відправлення без дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває під митним
контролем, пошкодження пломб, печаток чи інших засобів митного забезпечення або
нез’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби.
Наслідками таких діянь можуть бути: уникнення від сплати мита та митних платежів
або зменшення їх розміру. Варто мати на увазі, що діяння повинно знаходитись у причинно-наслідковому
зв’язку з шкідливими наслідками, яке воно спричинило. Встановити такий причинно-наслідковий зв’язок – означає з’ясувати обставини
виникнення шкідливих наслідків, визначити, чи настали вони в результаті скоєння
протиправного діяння, чи внаслідок іншого, як дане діяння вплинуло на розмір цих
наслідків.
Суб’єктом порушення митних правил
визнається той, хто його вчинив, тобто фізична особа, в діянні якої є ознаки правопорушення.
Усі ознаки суб’єкта можна виокремити у дві групи: загальні та спеціальні. Загальними
визнаються такі ознаки, якими повинна володіти будь-яка особа, яку притягають до
адміністративної відповідальності – це досягнення 16-го віку та осудність. Такими
особами можуть бути як громадяни України так і іноземні громадяни та особи без громадянства.
До спеціальних, належать ознаки, що відображають службове становище особи чи особливості
її праці. В ст. 320 МК України до суб’єктів які мають спеціальні ознаки належать
посадові особи підприємств.
Суб’єктивна сторона порушення митних
правил характеризує внутрішнє (психічне) ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного
ним діяння та його негативних наслідків. Порушення митних правил визнається вчиненим
умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї
дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала
настання цих наслідків. Порушення митних правил визнається вчиненим через необережність,
коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків
своєї протиправної дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення
або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла
їх передбачити, наприклад, втрата товарів, транспортних засобів, що знаходяться
під митним контролем.
Разом з обов’язковою ознакою суб’єктивної
сторони, мотив поведінки особи (рушійна сила вчинення правопорушення) та мета (наслідок,
результат, на досягнення якого і спрямовано протиправне діяння), суттєво впливають
на правильну кваліфікацію порушення митних правил. Лише в окремих випадках (ст.
345, 349 МК України) юридичний склад порушення митних правил передбачає в якості
обов’язкової ознаки наявність мети, відсутність якої виключає кваліфікацію за цією
статтею.