22. Концепція «морської сили» А. Мехена
Концепція «морської сили» А. Мехена та її практична реалізація США
Батьком-засновником американської геополітики по праву вважають адмірала Альфреда Мехена. Він був не стільки вченим, скільки практиком військово-морської стратегії, ефективним політичним діячем. („Вплив морської сили на історію. 1660-1783 рр.”)
Морська сила визначається умовами:
1. Географічне положення морської країни – країна, розташування якої не примушує ні захищати себе з боку суші, ні відшукувати розширення території шляхом сухопутних дій, має переваги порівняно з країною з хоча б одним сухопутним кордоном.
2. Фізична будова:
Конфігурація берегів та легкість доступу до моря. Двояко впливають на морську силу. Багаточисельні і глибокі гавані джерело сили і багатства, проте через доступність джерело слабкості під час війни.
Клімат теж визначає формування морської сили. Англія отримала від природи мало (суровий клімат), тому багаточисельні потреби у поєднанні з постійною діяльністю привели її населення далеко за межі їх країни. Морська сила Голландії виникла від бідності її ґрунту.
До фізичної будови відноситься форма материка. Найбільш оптимальна форма Італії, довгий півострів з центральним пасмом гір, яке ділить його на 2 вузькі смуги, вздовж яких шляхи, що з’єднують порти. Це безумовне володіння морем і ефективне розташування морської сили.
3. Розмір території – не кількість квадратних метрів, а довжина берегової лінії і характер гавані. Може бути джерелом сили і слабкості в залежності від населення країни.
4. Чисельність населення – не лише буквальна чисельність, а врахування, яка частина населення знайома з морем, або може бути залучена до морської справи – резервна.
Успіх Англійської колонізації пояснюється 2-ма особливостями національного характеру:
– англійський колоніст легко поселяється на новому місці, ототожнює свої інтереси з його інтересами і не потерпає від жаги повернення на батьківщину.
– відразу починає піклуватися про розвиток ресурсів своєї нової батьківщини.
5. Характер уряду
Уряд може вплинути на морську силу нації двояко:
– у мирний час може: сприяти розвитку промисловості і схильностей населення, пов’язаних з розвитком мореплавства; намагатися розвинути їх, якщо не виникають природним шляхом.
– у часи війни уряд повинен забезпечити: утримання озброєного флоту відповідно до розвитку торгового мореплавства та важливості пов’язаних з ним інститутів; утримання належних морських баз в окремих частинах світу для підтримання єдності інтересів колоній під час війни.
За наявності всіх цих 5 умов, у силу вступає формула морської могутності нації військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська могутність країни.
Вже з цього перерахування видно, що Мехен будує свою геополітичну теорію виходячи виключно з “Морської Сили” та її інтересів. Для Мехена зразком Морської Сили був стародавній Карфаген, а ближче до нас історично Англія XVII і XIX століть.
Поняття “Морська могутність” грунтується для нього на волі “морської торгівлі” , а військово-морський флот служить лише гарантом забезпечення цієї торгівлі. Мехен йде і ще далі, вважаючи “Морську Силу” особливим типом цивілізації найкращим і найбільш ефективним , а тому призначеним до світового панування .
Майбутнє США, на думку Мехена, полягає в тому, щоб, спираючись на інтегрований американський континент, зайняти в світі провідні позиції в економічному, стратегічному і навіть ідеологічному відношенні, а потім встановити повне світове панування. Це можна зробити, вважав Мехен, усунувши небезпеку, яку представляють в першу чергу континентальні держави Євразії – Росія і Китай, в другу – Німеччина. Боротьба з “безперервною континентальною масою Російської імперії, що простягнулася від Західної Малої Азії до Японського меридіана на Сході”, на думку адмірала, була головним стратегічним завданням. Вона вимагала багато часу, сил і коштів. Вирішити її можна було, застосовуючи систематично проти Євразії стратегію “анаконди”. Цю стратегію використав генерал Мак-Келлан під час Громадянської війни 1861-1865 рр.. між Північчю і Півднем. Суть її – блокування ворожих територій з моря і по берегових лініях. Такі дії (блокування) поступово призводять до стратегічного виснаження противника.
Щоб успішно реалізувати стратегію “анаконди”, як вважав Мехен, США, Великобританії, Німеччини та Японії слід об’єднатися проти Росії і Китаю.