72. Геополітична національна стратегія країн Західної Європи

Геополітична національна стратегія країн Західної Європи

У перше десятиліття після закінчення Другої Світової війни світові геополітичні школи опинилися під впливом в основному англо-американської та радянської геополітичних теорій. Водночас, величезна класична школа геополітики Європи, повністю збанкрутувала. Це було пов’язано з тим, що співпраця німецького геополітика К.Хаусхофера з нацистським режимом під час війни і в цілому його позиціонування як ідеолога Гітлера, не тільки скомпрометувало геополітичну науку в Німеччині, а й завдало серйозної шкоди всім європейським геополітичним школам.

Крім того, в ході війни представники провідних європейських континентальних шкіл – вчені Німеччини, Італії та Франції, опинившись в різних ворожих таборах, вели боротьбу один з одним.

Починаючи з 1950-х років, в деяких європейських країнах поступово відбувається відновлення геополітичних досліджень. Зокрема, у Франції, ФРН, Італії, Бельгії та інших країнах починається видання праць, які серйозно відрізняються від колишніх і сучасних континентальних і атлантистських теорій. Дуже скоро громадську думка Франції та Західної Німеччини заговорила про нові геополітичні цілі, особливо про ідею об’єднаної Європи, що дало поштовх для діяльності нових континентальних геополітичних центрів і течій.

У 50-х роках ХХ століття в Бельгії, ФРН, і особливо у Франції, після обрання її президентом переконаного «континенталіста» генерала Шарля де Голля, геополітичні дослідження вступають у період свого особливого підйому.

Де Голль зробив ряд енергійних кроків проти ідеї атлантизму американських геополітиків і проведеної на цій основі політики США в Європі. Франція вийшла з НАТО, де абсолютно домінували США, і виробила власну геополітичну доктрину, що включає «оборону за всіма азимутами». Франція заново переглядає та покращує свої відносини з СРСР. Посилюється франко-німецьке співробітництво. Надбанням громадської думки стають різного роду міркування про геополітичні плани створення в перспективі «Європи від Атлантики до Уралу».

Європа бачилася Шарлю де Голлю як повністю суверенна стратегічна континентальна територія, а існуючі тут держави знаходяться у складі єдиного блоку. Ця його думка згодом отримала в геополітичній літературі назву геополітичної концепції «Європейського континенталізму».

У 70-х роках ХХ століття найбільш поширеною в Європі геополітичної ідеєю стала концепція «Об’єднаної Європи». Широко поширившись по всій Європі, ця ідея перетворилася на альтернативу американської концепції атлантизму і мету офіційної геополітики ряду країн Європи.