73. Зовнішньоекономічна та геополітична стратегія Франції

Зовнішньоекономічна та геополітична стратегія Франції

На початку XXІ ст. геополітика характеризується різнобарвністю ідеологічних настанов. Спираючись на досить вагомий методологічний доробок геополітична стратегія Франції має чітко окреслені специфічні риси. Характерною рисою французької геополітики стала настанова про перевагу національних інтересів над політичними, ідеологічними, економічними та багатьма іншими. Ідея про перевагу національних інтересів у міжнародних відносинах стала теоретичною платформою політики активного зовнішньополітичного націоналізму Франції, але лише в рамках захисту специфічних національних інтересів. Національний фактор щільно пов’язаний з фактором сили, що виступає неодмінним атрибутом нації.

Наріжним каменем геополітики стала концепція національної величі:«Франція лише в тому разі є Францією, коли вона знаходиться у перших рядах…Франція позбавлена величі, перестає бути Францією». Гасло «величі» закликало до досягнення Францією рангу великої світової держави.

Сучасна геополітична доктрина Франції базується на необхідності проведення курсу на виживання, який би усунув загрозу ядерного знищення країни та забезпечив би мир, як єдину та істотну можливість розквіту Франції. Вирішення цього питання базувалося:

По-перше, на традиційному «силовому вимірі». Йшлося про створення сучасного ядерного потенціалу та втілення стратегії «стримування», запобігання агресії проти Франції з будь-якого боку.

По-друге, йшлося про незалучення Франції до конфліктів, які не торкаються її національних інтересів. Ця теза знайшла втілення у відомій формулі де Голля:«Якщо Франції доведеться брати участь у війні, необхідно щоб це була ії війна».

І, по-третє, в більш широкому змісті йшлося про створення такого міжнародного клімату, який би зменшив та усунув можливість війни.

Геополітична доктрина орієнтувала Францію на компенсацію фінансово-економічної слабкості за рахунок активізації зовнішньої політики шляхом маневрування на міжнародній арені, підсилення військового потенціалу та максимального використання політичних, моральних та інших резервів.

За обсягом експорту й імпорту Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини і Японії.

Процвітає туристичний бізнес. Однією з найважливіших форм економічних зв’язків Франції із зарубіжними країнами є вивіз капіталу у формі інвестицій. Основними іноземними інвесторами в економіку Франції виступають США та країни ЄС.

Загалом у зовнішньоекономічних стосунках головними партнерами Франції завжди були країни Західної Європи. Зараз 3/5 її торгового обігу припадає на країни ЄС. Серед інших значна частка Швейцарії, США, Японії та Алжиру. Найбільшим торговим партнером Франції є Німеччина.

Експорт: фрукти (в основному яблука), вино, сир, пшениця, автомобілі, літаки, залізо і сталь, нафтопродукти, хімікати, ювелірні вироби, шовк.