«Переяславські» гетьманські статті: причини появи та характеристика

«Переяславські» гетьманські статті: причини появи та характеристика

Переяславські статті (1659 р.) – міждержавний договір, укладений гетьманом України Юрієм Хмельницьким (син Богдана Хмельницького) і представниками московського уряду на чолі із князем О. Трубецьким у м. Переяславі 17.10.1659 р. 

Після другого обрання на гетьманський престол Ю. Хмельницького, козацька старшина, враховуючи воєнно-політичну ситуацію в Україні (окупація Лівобережжя московськими військами, міжстаршинські протиріччя), була вимушена налагоджувати мирні відносини з Московією. Гетьманське посольство на чолі з П. Дорошенком, запропонувало проект договору (т. зв. Жердевські статті), в основу якого була покладена українська версія Березневих статтей 1654 р. з деякими змінами. 

Умови запропонованого договору передбачали: 

• приєднання до Гетьманщини Пн. Чернігівщини;
• заборону царським воєводам втручатись у внутрішні справи країни;
• право гетьманського уряду на дипломатичні стосунки з іноземними державами.

Однак кн. Трубецкой настояв на тому, (щоб сам гетьман прибув у Переяслав до його табору для підписання угоди. 17.10.1659 р. на неповній Генеральній Військовій Раді (були повністю відсутні правобережні полковники), в оточенні 40-тисячного московського війська Ю. Хмельницький був знову обраний гетьманом та вимушений підписати нав’язаний українській стороні новий договір між Гетьманщиною і Московською державою. В основу було покладено сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654 р. Складались з 19 статтей, зміст яких свідчив про наміри московського уряду значно обмежити суверенні права Гетьманщини та зміцнити свої позиції в Україні. 

За Переяславськими статтями: 

1. гетьман України не мав права вести самостійну зовнішню політику (укладати міжнародні договори, приймати іноземних послів тощо);
2. гетьману з Військом Запорізьким не дозволялось вступати у війну або посилати козацькі полки надопомогу сусіднім державам;
3. козаки мусять брати участь у московських війнах;
4. козацька рада не могла (без згоди царського уряду) переобрати гетьмана. Гетьман без ради не міг призначати і звільняти полковників та генеральну старшину;
5. київський митрополит повинен був визнати зверхність Московського Патріарха і новообраному митрополиту заборонялось приймати посвяту від Константинопольського Патріарха.

Для посилення контролю за діялністю гетьманського уряду в Україні значно збільшився контингент царських військ. Крім Києва, московські гарнізони з воєводами розташовувались у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані. Переяславські статті викликали велечезне обурення серед широких верств українського суспільства, оскільки Гетьманщина фактично перетворилася на автономію Московії. Вже восени 1660 р. Ю.Хмельницький розірвав воєнно-політичний союз з московським царем і уклав новий договір з Річчю Посполитою (Слободищенський трактат).