Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту

Регулювання відносин у сфері транспорту здійснюється за допомогою
Законів України “Про транспорт” від 10.11.1994 p., “Про залізничний
транспорт” від 04.07.1996 p., “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001
p. та ін.

Управління транспортом і дорожнім господарством здійснюється
відповідними органами державної виконавчої влади. Вищий орган загальної компетенції
– Кабінет Міністрів України приймає постанови, на підставі яких забезпечує загальне
керівництво усіма видами транспорту. Транспорт є однією з найважливіших галузей
суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного
виробництва в перевезеннях.

Згідно з Законом України “Про транспорт”, розвиток
і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням
його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується
державою.

Єдина транспортна система України. Єдину транспортну систему України становлять:

• транспорт загального користування (залізничний, морський,
  річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі
  метрополітен);
• промисловий залізничний транспорт;
• відомчий транспорт;
• трубопровідний транспорт;

Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного
виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання
всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної
підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв’язки
України.

Мета і завдання державного управління в галузі транспорту.

Державне управління
в галузі транспорту має забезпечувати:

• своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення
  і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;
• захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;
• безпечне функціонування транспорту;
• ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту;
• охорону навколишнього природного середовища від шкідливого
  впливу транспорту.

Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом
проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної,
інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські
перевезення.

Управління залізничним транспортом. У відповідності до Положення
“Про державну адміністрацію залізничного транспорту України” від 29.02.1996
р. Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування,
підвідомчим Мінтрансзв’язку України.

На сьогодні в Україні діє шість залізниць, підпорядкованих
Укрзалізниці: Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна і Придніпровська.
Крім вказаних залізниць, цьому відомству підпорядковані також підприємства й організації
галузі.

Основними завданнями
Укрзалізниці, що визначені Положенням, є:

• організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з
  метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;
• забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого
  складу, його ремонту та оновлення;
• розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;
• вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного
  транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.

Укрзалізниця розробляє плани перевезень і затверджує їх на
колегії Міністерства транспорту та зв’язку України, а також здійснює заходи щодо
розподілу рухомого
складу відповідно до цих планів. Розробляється також і затверджується графік руху
поїздів і плани їх формування.

Управління авіаційним транспортом. Державне регулювання діяльності
цивільної авіації у відповідності до Указу Президента України від 15.07.2004 р.
№ 803/2004 здійснює Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації.

Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Державіаслужба є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації та у сфері використання повітряного простору України. 

Основними завданнями
Державіаслужби є:

• державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації;
• проведення розслідування авіаційних подій до моменту створення
  незалежного органу з розслідування;
• сертифікація і реєстрація об’єктів і суб’єктів авіаційної
  діяльності та її ліцензування.

Управління автомобільним транспортом. Завданнями та функціями державного регулювання
діяльності автомобільного транспорту є:

• формування ринку транспортних послуг шляхом реалізації єдиної
  економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики;
• контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт;
• нормативно-правове регулювання з питань автомобільного транспорту;
• ліцензування діяльності перевізників;
• захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту.