Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.

Психологічне розвантаження

При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов'язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).

У рекомендованому сеансі, який має проводитися у кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням, виділяють такі три періоди, або фази:

Перший — абстрагування працівників від виробничої обстановки — відповідає фазі залишкового збудження. Звучить повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.

Другий — заспокоєння — відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фото слайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через навушники транслюється спокійна музика, і на її фоні негучно, повільно висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):

"Я повністю розслаблений, спокійний";

"Моє дихання рівне, спокійне";

"Моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, чоло холодне, голова легка".

Як функціональне освітлення застосовують зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватися впродовж періоду заспокоєння, а наприкінці його світло вимикається зовсім на 1—2 хв. Екран теж гасне.

Третій — активізація — відповідає фазі підвищеної збудженості.

На початку періоду світло вимкнене, через певний час на екрані з'являється червона пляма, розміри й яскравість якої поступово збільшуються.

Наприкінці періоду звучить бадьора музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким мають передувати глибокий вдих та довгий глибокий видих:

"Я бадьорий, свіжий, веселий, у мене гарний настрій";

"Я повний сил, я готовий діяти".

Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитися за єдиною програмою через індивідуальні на вушники і складатись із двох періодів по б хв. кожний: повне розслаблення, активізація працездатності.

У разі потреби на фоні музичних програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного самопочуття і, на завершальному етапі, — бадьорості.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з'являється бадьорість, хороший настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.

Побутове середовище це середовище проживання людини, тобто сукупність житлових будов, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутові організації та установи.

Деякі параметри цього середовища:

— кількість житлової площі на людину; ступінь електрифікації та газифікації житла;

— наявність опалення, холодної та гарячої води;

— рівень розвитку громадського транспорту та ін.

Отже, параметри побутового середовища повністю визначають комфортні умови проживання людей у певному регіоні та залежать від ступеня цивілізації і рівня життя людей. У нормальних умовах проживання параметри підтримують самі люди.

Однак, під дією тих чи інших факторів, і, передусім, природного та техногенного характеру, ці параметри можуть вийти за межі норм, а відтак погіршити фізіологічні функції організму людини, створити небезпеку її життю і здоров'ю.

В умовах техносфери взаємодія в системі "людина — побутове середовище" характеризується, як:

— комфортна (оптимальна), коли зв'язки відповідають оптимальним умовам взаємодії (створюються позитивні умови діяльності та відпочинку; існують передумови для виявлення найвищої працездатності та продуктивної діяльності); гарантують збереження здоров'я людини і цілісності компонентів середовища існування;

— допустима, коли потоки, впливаючи на людину та середовище існування, не здійснюють негативного впливу на здоров'я людини, але призводять до дискомфорту, знижуючи ефективність діяльності; дотримання умов допустимої взаємодії гарантує неможливість виникнення, а також розвиток безповоротних негативних процесів у людини і середовищі існування;

— небезпечна, коли потоки перевищують допустимі рівні негативного впливу на здоров'я людини, викликаючи при довготривалому впливі захворювання, і (або) спричиняють деградацію природного середовища;

— надзвичайно небезпечна, коли потоки високих рівнів за короткий період часу можуть нанести травму, спричинити летальний кінець, викликати руйнацію у природному середовищі.

Із чотирьох характерних станів взаємодій людини з побутовим середовищем лише перші дві (комфортна та допустима) відповідають позитивним умовам повсякденної життєдіяльності, а дві інших (небезпечна та надзвичайно небезпечна) — недопустимі для процесів життєдіяльності людини.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
Категорія: Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter