Особливості узагальнення та інтерпретації результатів івент-аналізу


Особливості узагальнення та інтерпретації результатів івент-аналізу


Івент-аналіз, або метод аналізу подієвих даних, дозволяє упорядкувати і структурувати складні політичні процеси (прийняття нормативних актів, публічні заяви політиків, конфлікти) у вигляді ряду подій.

При цьому дані систематизуються за наступними параметрами:

1) суб'єкт-ініціатор;

2) акція (що відбувається);

3) суб'єкт-мішень (стосовно кого);

4) дата;

5) географічна локалізація;

Ефективність даного методу безпосередньо залежить від банку даних.

Спочатку методика івент-аналізу була розроблена в 1960-і роки в США і призначалася для моніторингу расових заворушень у США.

В даний час івент-аналіз застосовується при вивченні конфліктних ситуацій, для аналізу процесу міжнародних переговорів, у сфері прогнозування, дозволяючи виявити об'єктивні тенденції політичної ситуації.

Однією з проблем, яка виникає при узагальнені результатів, є перехід від кількісних показників до формулювання якісних характеристик ситуації. В силу об'єктивних причин точні цифри, на які можна було б спиратися для визначення якісних категорій політичної взаємодії, в реальній змістовній інформації відсутні. Наприклад, немає точного кількісного показника, що визначає таке поняття, як «есклація конфлікту». На практиці кількість ворожих дій сторін може помітно коливатися протягом тижня або місяця, а загальний рівень напруженості обстановки залишатися відносно стабільним. Тому кількісні дані, необхідні для аналітичного порівняння якісних характеристик політичної ситуації чи процесу, виражають через визначення їх відносних значень, а також через побудову індексів.

Як і всяка прикладна методика, івент-аналіз має сильні і слабкі сторони. До його безумовних переваг слід віднести високу ступінь об'єктивності інформації про події, а отже, і надійності як основи для прийняття практичних рішень. Однак ця методика як в «ручному», так і в «машинному» варіанті є дуже трудомісткою процедурою, що вимагає досить високого рівня кваліфікації виконавців. Крім того, в ряді випадків існує небезпека перебільшення можливостей поведінкового і подієвого підходу до побудови програми дослідження і при формулюванні категорій, використовуваних при класифікації подій.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 136
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?