Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Методологія політичних досліджень (Шпаргалки)


Основні поняття і процедура застосування когнітивного картування


Відповідно до концепції когнітивної психології центральним поняттям прикладної методики виступає "схема" (карта). Когнітивна карта являє собою графічне відображення наявного у свідомості людини плану (стратегії) збору, переробки та зберігання інформації, а отже, є основою його уявлень про минуле, сьогодення і ймовірне майбутнє.

Когнітивна карта - це якби розумове зображення навколишнього світу. Когнітивна карта приймає інформацію і спрямовує її аналіз. Когнітивне картування орієнтоване на встановлення того, як той або інший політичний діяч, або група діячів бачить певну політичну проблему. На основі даного методу робляться прогнози стосовно тих рішень, які приймають політичні лідери.

Застосування методики когнітивного картування передбачає:

- по-перше, виявлення основних понять якими оперує політичний діяч;

- по-друге, вказівки існування між ними причинно-наслідкових зв’язків;

- по-третє, оцінку значимості цих зв’язків.

По ходу читання тексту (висловлень, виступів) малюється схема-графік на якому фіксуються основні теми змісту і відображення причинно-наслідкові зв’язки між ними. Чекаючи вивчення когнітивних карт у даний час використовуються різні методики від простих частотних підрахунків до багатомірного шкалювання, що дозволяє віднови структуру образу за результатами метричних або порядкових оцінок відстаней між точками карти.

Когнітивні карти підрозділяються на індивідуальні та групові (представляють собою агрегування кількох індивідуальних карток з метою зіставлення єдиної карти, наприклад, фракції політичної партії). Когнітивне картування так само, як і інші прикладні методики, може бути спрямованим і ненаправлений. При направленому когнітивному картування аналіз персоніфікованої текстової інформації "виводить" на якісь стабільні характеристики мислення, характерні для автора тексту (наприклад, схильність звертатися до минулого історичного досвіду або оперувати прогностичними судженнями, проявляти жорсткість або конформізм в кризових ситуаціях і т.д.), які у подальшому інтерпретуються дослідником. При застосуванні ненаправленого варіанту методики виявляється "набір цінностей" (список основних понять), використовуваних автором тексту, оцінюється його широта і ступінь глибини опрацювання понять, володіння збалансованих логічних конструкцій або емоційних тверджень.


Категорія: Методологія політичних досліджень (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter