Багатозначність сучасних підходів до трактування сутності демократії


Багатозначність сучасних підходів до трактування сутності демократії


Політична наука пройшла у своєму вивченні демократії три стадії і зберегла до сьогодні відповідно три підходи до визначення сутності феномена демократії: традиційний інституціоналізм, який сприймає демократію як максимальну законність; біхевіористський (поведінковий) підхід у комбінуванні з соціологією політичних інститутів; функціоналістський підхід, який поєднує в собі елементи першого і другого підходів, і робить акцент саме на реальному функціонуванні інститутів демократії на основі конституційних норм із врахуванням поведінки політичних «акторів», тобто громадян і політичних груп.

Найбільш поширеними є нормативнийі емпіричний підходи.

На основі нормативного підходу сформувалася ідеальна модель демократії, яка базується на таких основоположних цінностях, як свобода, рівність, права людини, народний суверенітет. Ідеальна модель демократії є досить привабливою, відповідає уявленням людей про справедливе правлінні. Нормативний підхід виходить з того, яким має бути демократичний устрій, і з цих позицій аналізує реально існуючі демократії. Зауважимо, що в реальному житті будь ідеальне суспільний устрій не може бути досяжним. Тому недоліком нормативного підходу є абсолютизація принципів демократії, її ідеалізація і, як правило, недооцінка реальної демократичної практики.

На основі емпіричного підходу демократія розглядається не з позиції належного, а з точки зору реально існуючих демократичних систем. При аналізі емпіричних моделей демократії враховуються ідеальні демократичні цілі і ціннісні орієнтації людей, що приводять у рух весь механізм реально існуючих демократій. У цьому виявляється взаємозв'язок нормативного та емпіричного підходів.

Наявність двох основних підходів та їх взаємозв'язок зумовили той факт, що, з одного боку, значно розширився зміст самого поняття демократії, а з іншого, - з'явилися різні трактування, що розглядають демократію в більш вузькому значенні цього терміна. Демократія в широкому сенсі розуміється сьогодні не тільки як певна організація політичного правління, що виражається у функціонуванні демократичних інститутів влади, але і як заснований на певній системі цінностей ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд.

У більш вузькому значенні під демократією розуміється:

а) принцип устрою будь-яких недержавних (у тому числі міжнародних) організацій; в цьому сенсі можна говорити про демократію партійну, профспілкову, виробничу, спортивну тощо;

б) демократичний світоглядний ідеал і діяльність різних демократичних організацій (політичних партій, соціальних рухів), які домагаються його здійснення;

в) як політична форма організації суспільства, основу якої становить певна система інститутів, способів формування і методів здійснення влади.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
3  
Користувачів 281
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?