Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)


Питання паритету в програмах основних політичних партій України


На кількісний показник присутності жінок у парламенті впливає рівень їх представництва у списках політичних партій. Також була виявлена залежність цього показника від типу виборчої системи. Так, Р. Дж. Музер вважає, що рівень представництва жінок вище за пропорційної системи. Проте, такий висновок не стосується пострадянських країн, для яких однозначних висновків вчений не зміг зробити. Але за його спостереженнями, у крайніх випадках Росії та України незалежних кандидатів виявляється більше, ніж партійних, і вони отримують більше місць, ніж будь-яка з політичних партій. При таких виборах політичні діячі-жінки мають кращі шанси бути обраними в одномандатних округах, ніж потрапити у верхні рядки в партійних списках.

Партії у своїй діяльності використовують один з наступних підходів до вирішення питання забезпечення гендерної рівності:

- гендерно нейтральний підхід – партії ігнорують питання статі кандидата, при цьому жінки висуваються досить рідко та до парламенту майже не потрапляють (їх питома вага становить 5–10 % депутатів парламенту);

- система підтримки – партійна політика виразно виражається і підтверджується практичними діями намірів щодо підтримки та просування жінок (організація фінансової допомоги жінкам кандидатам, проведення спеціальних курсів, семінарів, конференцій для жінок, які виявили бажання розділити з чоловіками владні функції і т.п.);

- політика «позитивної дискримінації». Її механізмом є гендерне нормування (квотування) – кількісні норми участі у владних структурах, застосовні до обох статей в різних (від 10 до 50 %) пропорціях. У рамках цієї форми можна виділити три різних види нормування, що розрізняються за цілями і принципами формування квот: партійне квотування на рівні статутів партій (вказується пропорція жіночих і чоловічих прізвищ у списках кандидатів), гендерне квотування в електоральному законодавстві (визначення мінімального відсотка кандидатів від однієї статі, а іноді і послідовність у списку чоловічих/жіночих імен) та квотування місць в парламентах – в даний час законодавчо закріплено лише в п’яти країнах; політична рознарядка. Вона застосовувалась в країнах соціалістичного блоку негласно, у вигляді 30 % квот для жінок на національному і 40-50 % квот на місцевому рівні. В деяких пострадянських країнах в тому чи іншому вигляді існує і понині.

Країни-лідери з політичного представництва жінок на шляху до гендерної рівності, в першу чергу, встановлювали систему квотування, яка частіше була не обов’язком, а рекомендацією. Проте, через активну діяльність неурядових жіночих організацій, а також за сприяння держави, партії таких квот найчастіше дотримувались.


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter