72. Геополітична національна стратегія країн Західної Європи


Геополітична національна стратегія країн Західної Європи


У перше десятиліття після закінчення Другої Світової війни світові геополітичні школи опинилися під впливом в основному англо-американської та радянської геополітичних теорій. Водночас, величезна класична школа геополітики Європи, повністю збанкрутувала. Це було пов'язано з тим, що співпраця німецького геополітика К.Хаусхофера з нацистським режимом під час війни і в цілому його позиціонування як ідеолога Гітлера, не тільки скомпрометувало геополітичну науку в Німеччині, а й завдало серйозної шкоди всім європейським геополітичним школам.

Крім того, в ході війни представники провідних європейських континентальних шкіл - вчені Німеччини, Італії та Франції, опинившись в різних ворожих таборах, вели боротьбу один з одним.

Починаючи з 1950-х років, в деяких європейських країнах поступово відбувається відновлення геополітичних досліджень. Зокрема, у Франції, ФРН, Італії, Бельгії та інших країнах починається видання праць, які серйозно відрізняються від колишніх і сучасних континентальних і атлантистських теорій. Дуже скоро громадську думка Франції та Західної Німеччини заговорила про нові геополітичні цілі, особливо про ідею об'єднаної Європи, що дало поштовх для діяльності нових континентальних геополітичних центрів і течій.

У 50-х роках ХХ століття в Бельгії, ФРН, і особливо у Франції, після обрання її президентом переконаного «континенталіста» генерала Шарля де Голля, геополітичні дослідження вступають у період свого особливого підйому.

Де Голль зробив ряд енергійних кроків проти ідеї атлантизму американських геополітиків і проведеної на цій основі політики США в Європі. Франція вийшла з НАТО, де абсолютно домінували США, і виробила власну геополітичну доктрину, що включає «оборону за всіма азимутами». Франція заново переглядає та покращує свої відносини з СРСР. Посилюється франко-німецьке співробітництво. Надбанням громадської думки стають різного роду міркування про геополітичні плани створення в перспективі «Європи від Атлантики до Уралу».

Європа бачилася Шарлю де Голлю як повністю суверенна стратегічна континентальна територія, а існуючі тут держави знаходяться у складі єдиного блоку. Ця його думка згодом отримала в геополітичній літературі назву геополітичної концепції «Європейського континенталізму».

У 70-х роках ХХ століття найбільш поширеною в Європі геополітичної ідеєю стала концепція «Об'єднаної Європи». Широко поширившись по всій Європі, ця ідея перетворилася на альтернативу американської концепції атлантизму і мету офіційної геополітики ряду країн Європи.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 114
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?