Інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

Тема 3. Інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
як суб’єкти адміністративного права

План:

1. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права

2. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права

3. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

1. Центральні органи виконавчої влади
як суб’єкти адміністративного права

Вперше органи виконавчої влади було організовано, як систему, після
прийняття Указу Президента України «Про
систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року.

В зазначеному Указі визначалось, що до системи центральних органів виконавчої влади
України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні
органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи
центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року було створено фактично
нову систему центральних органів виконавчої влади.

«Схема
організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади», яку було
затверджено цим Указом містила 4 пункти:

1. Міністерства.

2. Центральні органи виконавчої влади.

3. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним
статусом.

4. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних
членів Кабінету Міністрів України.

Характеристика цієї системи було запропонована
в Законі України «Про центральні органи
виконавчої влади» від 17 березня 2011 року, який визначив організацію,
повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади
України.

10 вересня 2014 р. Постановою Кабінету
Міністрів України від № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів
виконавчої влади» проведена знову ж оптимізація вище визначеної
системи органів виконавчої влади.

Міністерства. Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує
формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених
Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет
Міністрів України Конституцією та законами України

Територіальні
органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного
права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників
міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються,
реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися,
ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату
міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом
Міністрів України.

Інші центральні органи
виконавчої влади. Центральні
органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації
державної політики як служби, агентства, інспекції.

Діяльність центральних органів виконавчої
влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через
відповідних міністрів згідно із законодавством.

Основними
завданнями центральних органів виконавчої влади є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об’єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення
формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та
координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених
законами України

Центральні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом.

Антимонопольний
комітет України, Фонд державного майна
України, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України та інші є центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України.

2. Місцеві органи
виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права

Конституція
України визначає, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та
Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Кандидатури на посади голів районних державних
адміністрацій Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних
обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

У разі делегування повноважень районними чи
обласними радами в управлінні державних адміністрацій перебувають також об’єкти
спільної власності територіальних громад. Для управління цими об’єктами місцеві
державні адміністрації наділені відповідними повноваженнями, які бувають двох
видів:

1) права і обов’язки, зміст яких безпосередньо
випливає з належності цих органів до системи саме виконавчої влади;

2) повноваження, якими наділяються місцеві
адміністрації іншими органами.

3. Органи
місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

Одним із основних центрів публічної влади, яка
максимально наближена до людини є органи місцевого самоврядування. Конституція
України визначає, що народ України може здійснювати владу через органи
місцевого самоврядування.

Відповідно
до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної
громади — жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів
кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення
в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого
самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади,
громадян та їх органів розв’язувати значну частину місцевих справ і управляти
ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація
самоврядування в Україні ґрунтується на поєднанні загальнодержавних і місцевих
інтересів.

Серед найважливіших ознак
органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну,
матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що
органи місцевого самоврядування наділено своїми власними повноваженнями,
передбаченими Конституцією та чинним законодавством України.

Організаційна автономія
органів місцевого самоврядування виявляється в їх можливості самостійно
визначати та будувати свою внутрішню
структуру для того, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала
ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не
підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування
здійснюють лише для забезпечення законності їх дій.

Матеріальна та фінансова
автономія органів місцевого самоврядування виявляється в їх праві володіти й
розпоряджатися коштами та майном для здійснення своїх функцій і повноважень.

Місцеве самоврядування має
свою систему, що складається з територіальної громади, сільської, селищної та
міської ради, сільського, селищного і міського голови, виконавчих органів
сільської, селищної, міської ради, районних і обласних рад.

Місцеве самоврядування
здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі
органи.

Система місцевого самоврядування,
яка включає:

• територіальну громаду;
• сільську, селищну, міську раду;
• сільського, селищного, міського голову;
• виконавчі органи сільської, селищної,
  міської ради;
• районні та обласні ради, що представляють
  спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення.