Зустрічайте абсолютно новий дизайн! Відтепер сайтом стане користуватись ще зручніше та простіше.
Новий адаптивний дизайн, дозволить комфортно перебувати на сайті з різних гаджетів.
Важливі нововведення:
1. Запущено систему коментування;
2. З'явилась можливість залишати оцінку для будь-якого матеріалу;
3. Додано яскраву статистику сайту;
4. Підключено модуль декількох мов. Всі матеріали будуть публікуватись на російській та українській мовах. Попередні матеріали будуть згодом перекладені на відповідні мови.
Якщо виявили якусь помилку в роботі ресурсу прохання повідомити про це адміністратора - admin@studies.in.ua
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи . Варто наголосити, що цивільна процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Малолітньою є фізична особа до досягнення 14 років. Неповнолітньою є фізична особа, що не досягла 18 років. Статус неповнолітньої особи не змінюється, якщо настають обставини, з якими закон пов'язує виникнення повної цивільної дієздатності у неповнолітньої особи.
Зловживання процесуальними правами завдає шкоди як інтересам правосуддя, так і правам осіб, які беруть участь у цивільній справі і вчиняються з умисною формою вини. Феномен зловживання процесуальними правами полягає також у тому, що різні форми поведінки, які пропонується віднести до зловживання процесуальними правами, не тільки не засуджуються, а, навпаки, підносяться до рангу процесуальних дій, що вчиняються на виконання принципів цивільного процесуального права.
Всіх учасників цивільних процесуальних правовідносин (крім суду) ЦПК України поділяє на дві групи: 1) учасники справи, та 2) інші учасники судового процесу. Це різні за правовим статусом суб'єкти, тому чітке їх розмежування має важливе значення для правильного застосування цивільного процесуального законодавства. В основі такого поділу лежить критерій юридичної заінтересованості.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
З нижче наведених підстав суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід або може бути заявлено відвід учасниками справи: Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу)
Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав: він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони
Варто почати з того, що заборона повторної участі судді в розгляді тієї самої справи забезпечує неможливість розгляду справи тим самим судом двічі. Під тією самою справою слід розуміти справу між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому номер справи може бути інший. Тією самою справою слід вважати й справу, яка була виділена в окреме провадження або об'єднана з іншою.
Нормами національного законодавства та положеннями міжнародно-правових актів забезпечується невід’ємне процесуальне право особи – право на справедливий судовий розгляд. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.