Поиск по сайту

Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г


Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. - 3-тє вид., стер. - К.: Знання, 2004. - 397 с.


ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

1. ВСТУП

1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА

1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.1. Базові уявлення дисципліни

2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів

2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни

2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності

2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила

2.2.3.1. Закони та їх зміст

2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст

2.2.3.3. Правила та їх зміст

2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст

2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності

2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності

2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення

2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності

3. ЛЮДИНА ЯК ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА

3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ

3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини

3.1.2. Людина як об'єкт середовища

3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності

3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини

3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи

3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ

3.2.1. Працездатність людини

3.2.2. Антропометричні характеристики людини

3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини

3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки

3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ

3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища

3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини

3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини

3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора

3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор

3.3.1.5. Нюховий аналізатор

3.3.1.6. Смаковий аналізатор

3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину

3.3.3. Небезпечні речовини

3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання

3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань

3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів

3.3.7. Негативні дії електричного струму

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ

4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів

4.1.2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів

4.1.3. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом

4.1.4. Хімічні речовини та шляхи їх попадання в організм людини

4.1.5. Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування

4.1.6. Джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання

4.1.7. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла

4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек

4.2.2. Соціальні небезпеки

4.2.3. Політичні небезпеки

4.3. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

4.3.1. Природно-техногенні небезпеки

4.3.1.1. Кислотні дощі

4.3.1.2. Пилові бурі

4.3.1.3. Соціально-природничі небезпеки

4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки

4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі

4.4.2. Вимоги до стану місць помешкання населення

4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках

4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків

4.4.5. Безпека дорожнього руху

5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

5.1. ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ

5.2. ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

5.2.1. Залізничний транспорт

5.2.2. Морський та річковий транспорт

5.2.3. Авіаційний транспорт

5.2.4. Дорожньо-транспортні події

5.2.5. Радіаційно небезпечні об'єкти

5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди

5.2.7. Хімічно небезпечні об'єкти

5.2.8. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

5.2.9. Газо-, нафто- та продуктопроводи

5.2.10. Об'єкти комунального господарства

5.2.11. Гідродинамічні аварії

5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.3.1. Зсуви

5.3.2. Землетрус

5.3.3. Сильний вітер, шквали та смерчі

5.3.4. Сель. Лавина

5.3.5. Повінь. Паводок

5.3.6. Пожежа

5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ

5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)

5.5.1. Загальні положення

5.5.2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань

5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки

5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності

5.6.3. Принципи забезпечення безпеки за рахунок впровадження зберігаючих сільськогосподарських технологій

5.6.4. Модель людини, придатної до професійної діяльності (на прикладі оператора сільськогосподарської техніки)

5.6.5. Принципи захисту людини

5.6.6. Засоби захисту в умовах виробництва

5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

5.7.1. Порушення дихання і серцевої діяльності

5.7.2. Утоплення

5.7.3. Поранення і кровотечі

5.7.4. Удари

5.7.5. Переломи і вивихи

5.7.6. Травми голови

5.7.7. Травми грудної клітки й живота

5.7.8. Опіки

5.7.9. Відмороження

5.7.10. Електротравми, ураження блискавкою

6. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1.1. Цілі та завдання системи управління

6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

6.2.1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності

6.2.2. Система правового забезпечення безпеки людини

6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ

6.3.1. Правова система як передумова управління безпекою життєдіяльності

6.3.2. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності

6.3.3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності

6.3.4. Інформаційне забезпечення системи управління

6.3.5. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності

6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.4.1. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності

6.4.2. Структури органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності

6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 22
8  
Користувачів 765
Наши партнеры
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация