Історія політико-правових вчень України (Семінари)

  

Матеріал взятий з навчального посібника: Кормич А.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – 4-те вид., доповн., у 2-х частинах. – К.: Алерта, 2015. – 416 с.

 

 

Тема 1. Політична і правова думка Київської Русі

 1. Етапи формування давньоукраїнської державності та її фіксація у письмових джерелах

 2. Початок становлення української державності. Княгиня Ольга та розвиток права

 3. Розквіт Київської Русі за Володимира Великого. Християнізація та державність

 4. Утвердження української ранньофеодальної держави. Правові настанови Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха


 Тема 2. Українська політико-правова думка XVI - початку XVII століття

 1. Гуманістичні погляди на державність доби Ренесансу в Україні (Ю. Дрогобич, С. Оріховський, В. Острозький, М. Смотрицький)

 2. Політико-правові ідеї Реформації і Контрреформації на українських землях (І. Вишенський, К. Транквіліон-Старовецький, Л. Зізаній, С. Зізаній, Я. Длугош, І. Борецький, Ф. Христофор, П. Скарга)

 3. Роль Києво-Могилянської Академії в державотворенні і праві (П. Могила, Ф. Прокопович, С. Яворський)


 Тема 3. Право і політика козацько-гетьманської держави

 1. Внесок Богдана Хмельницького в українське державотворення

 2. Політико-правові ідеї України часів Руїни (Ю. Хмельницький, І. Виговський, Ю. Немирич)

 3. Іван Мазепа в боротьбі за українську державність

 4. Конституція Пилипа Орлика


 Тема 4. Державно-правові концепції українського Відродження

 1. Правові ідеї Яківа Козельского та Семена Десницького

 2. Василь Капніст про автономію України

 3. Григорій Сковорода та Іван Котляревський - видатні мислителі XVIII століття


 Тема 5. Українська політико-правова думка кінця XVIII - першої половини XIX століття

 1. Західноукраїнські юристи – засновники Петербурзької юридичної школи (М. Баудянський, П. Лодій, В. Кукольник)

 2. Формування Харківської та Київської юридичних шкіл (Й. Шад, К. Неволін, М. Іванишев)

 3. Національне відродження в Галичині. Іван Могильницький - борець за права української мови


 Тема 6. Політико-правові вчення України середини XIX - початку XX століття

 1. Концепції конституціоналізму Кирило-Мефодіївського товариства (М. Костомаров, Г. Андрузький)

 2. Тарас Шевченко - ідеолог народної революції

 3. Революційно-демократична ідеологія українських народників (М. Драгоманов, П. Антонович, П. Чубинський, В. Вербицький)

 4. Держава і право у поглядах українських соціалістів та радикалів (С. Подолинський, О. Терлецький, М. Павлик)

 5. Демократичні та національно-державницькі по­гляди Івана Франка та Лесі Українки

 6. Формування Львівської та Одеської юридичних шкіл (О. Огоновський, П. Казанський, О. Федоров)


 Тема 7. Політико-правові вчення України ХХ століття

 1. Формування соціологічної школи права (Є. Ерліх та Б. Кістяківський)

 2. Михайло Грушевський - центральна постать українського державотворення початку ХХ століття

 3. Українські концепції держави та права першої половини ХХ століття (В. Вернадський, С. Дністрянський, Ю. Бачинський, М. Лозинський, В. Липинський, В. Винниченко)

 4. Концепції українського націоналізму (М. Міхновський та Д. Донцов)


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
1  
Всього коментарів 11
0  
Користувачів 69
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?