Реклама від Google

Реклама від Google


Яременко О.О.

студентка 3 курсу факультету правової політології та соціології

Національного університету «Одеська юридична академія»

ІНТЕРНЕТ ЯК ЗАСІБ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ


Сьогодні нові інформаційні технології суттєво змінюють спосіб життя людини та проникають в кожну сферу життя суспільства. Кількість доступних джерел інформації для спеціалістів у будь-якій сфері і тим більше у політичній, має не аби яке значення, що підтверджує вислів Н.Ротшільда «хто володіє інформацією, той володіє світом». Тож, важливість мережі Інтернет ніхто не в змозі заперечити.

Інтернет та політичні комунікації тісно пов’язані, і насамперед це виявляється в самих визначеннях даних понять. Політична комунікація це, так як і Інтернет безперервний процес, дані поняття охоплюють і впливають не лише на політичну сферу життя людини, а й, як зазначалось вище, на кожну з них, і посередництвом цих процесів відбувається спілкування між органами влади, політичними партіями, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами, виборцями, населенням...

Категорія: Тези
Детальніше

Олійник М.О.

аспірант кафедри політичних наук

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

КОМУНІКАТИВНІ СКЛАДОВІ ПОЛІТИЧНОГО РІШЕННЯ


У сучасному політичному просторі під впливом процесів глобалізації та становлення інформаційного суспільства особливого значення набуває комунікативний аспект взаємодії влади та громадян у прийнятті та реалізації політичного рішення.

При цьому слід враховувати специфічні умови перехідного періоду в Україні. Вони обумовлені не лише транзитом від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства, а і від посткомунізму до консолідованої демократії.

На думку українських авторів О. Радченка та С. Погорелого «Природа транзитивного суспільства вимагає не механічного запозичення технологій соціального політичного управління, розроблених у сучасному демократичному соціумі...

Категорія: Тези
Детальніше

Новикова Д.Г.

студентка 1 курса факультета правовой политологии и социологии

Национального университета «Одесская юридическая академия»

РАСИЗМ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ


В современном мире мы часто сталкиваемся с всевозможными проблемами в обществе: различные социальные конфликты между индивидами или определенными группами людей, несправедливость, социальная стратификация, расхождение политических взглядов, гендерное неравноправие и т.д. Однако, наравне со всеми проблемами в социуме, одной из наиболее глобальных является расизм в современном обществе. Термин «расизм» появился сравнительно недавно – только в 1920-1930-х. В то время биология, физическая антропология, генетика были на подъеме и всемерно использовались политиками для оправдания колониальной и дискриминационной политики в отношении «иных», которые описывались в терминах цвета кожи. Поэтому и расизм тогда получил биологическую форму. Другого расизма мир до второй половины XX века не знал.

Данный расизм основывался на том, что всё человечество делится на отдельные расы, отличающиеся по своим мыслительным способностям, из чего следует, что они в разной степени склонны к прогрессу...

Категорія: Тези
Детальніше

Іванова І.М.

студентка 2 курсу факультету міжнародно-правових відносин

Національного університету «Одеська юридична академія»

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА ЯК ЕЛЕМЕНТ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ


В сучасному світі політика займає одне з найпочесніших місць. Ні для кого не є секретом, що саме політичні питання – найбільш хвилюючі та обговорювані. Експертами з політики себе вважають усі, починаючи від школярів і завершуючи пенсіонерками біля дому. Більшість населення свято впевнена, що політика – це зовсім проста і нехитра справа. І тільки незначна частина людей здогадується, що ми знаходимось на виставі вертепу – так званого лялькового театру – і не бачимо, що коїться за межами маленької сценки, доступної нашому оку. Нам важко повірити, що насправді не ми обираємо політичного лідера, а його політтехнологи змушують нас обирати саме цього кандидата. Одним з таких засобів є політична реклама.

Власне поняття реклами різними науковцями визначається неоднаково. Наприклад, Ф. Котлер надає наступне визначення:

«Реклама – будь-яка платна форма неособистої презентації або просування ідей, товарів або послуг від імені відомого спонсора».

Категорія: Тези
Детальніше

Яковлев Д.В.

доктор політичних наук, професор

Національного університету «Одеська юридична академія»

РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИБІР: МІЖ ВЛАДОЮ, ПОЛІТИКОЮ ТА КОМУНІКАЦІЄЮ


З позицій теорії раціонального вибору політика – це раціональна поведінка виборців і обранців (індивідуальних та колективних політичних акторів), які прагнуть досягти цілі максимальної індивідуальної чи колективної вигоди й користі. У політичному процесі йдеться про інструментальне розуміння раціональності, згідно з яким актори співставляють власні очікувані вигоди й витрати, намагаючись максимізувати перші і мінімізувати другі.

Джерела теорії раціонального вибору можна знайти у роботах античних та середньовічних авторів, філософів доби Просвітництва, батьків американської Конституції. Представники теорії раціонального вибору намагаються поєднати положення Аристотеля щодо «Homo politicus» з ідеями засновників економічної теорії щодо «Homo economicus». Методологічну основу такого підходу формують положення утилітаризму (І. Бентам) щодо дій індивідуального актора, як відправної точки політичного та економічного аналізу й дедуктивний метод дослідження. Одним із головних припущень теорії раціонального вибору стає...

Категорія: Тези
Детальніше

Кєрчелаєва А.А.

студентка 2 курсу історичного факультету, кафедри політології

Донецького національного університету

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА (ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПЕРШОЇ ЛЕДІ В США)


Сьогодні жінки як ніколи володіють широким спектром прав і свобод. Дуже часто можна побачити жінку не тільки як домогосподарку, а й як керівника різних структур і навіть держав. В ході сучасних міжнародних подій і під впливом різних факторів (політичні, економічні, соціальні, культурні умови) відбувається формування інституту першої леді.

Інститут першої леді досліджували М. Стерн, А. Фелікс, К. Ентоні, Б. Гормлі, Б. Віттман, Л. Росс, Б. Каролі, Н. Шведова, які звертали увагу на біографічні дані дружин президентів США. Серед вітчизняних дослідників цим питанням займалася І. Набокова (лінгвістичний аспект). Дослідження цього феномену ускладнюється нестачею інформації та закритістю нормативних джерел. Поза увагою науковців залишились чимало аспектів розвитку інституту Першої Леді, особливо у політичній сфері. Відтак, метою роботи є з’ясування специфіки формування та функціонування інституту Першої Леді та запозичення зарубіжного досвіду для вдосконалення його функціонування в Україні....

Категорія: Тези
Детальніше

Кривенко А.В.

студент 2 курсу факультету правової політології та соціології

Національного університету «Одеська юридична академія»

ФЕНОМЕН ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА: НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ


Феномен лідерства характеризує суспільну діяльність особистості та відносини між особистістю й спільнотою, групою. Він існує абсолютно в усіх сферах життя людей.

Розглядаючи політичне лідерство, слід відзначити його визначальний вплив на суспільство. Це пояснюється декількома факторами. По-перше, масштабністю політичного впливу, який здатний формувати і трансформувати суспільні відносини, стосунки між органами державної влади і громадянським суспільством, міжнародну політику тощо. По-друге, функціональним призначенням політичного лідерства, тому що політичний лідер управляє політичними і державними інституціями, організаціями, рухами, здійснює урядування. По-третє, роль лідерів зростає у перехідні періоди, а у точці біфуркації саме особистісний вплив політичного лідера може запрограмувати суспільний розвиток, визначити його напрямок....

Категорія: Тези
Детальніше

Гогунська В.І.

студентка 2 курсу історичного факультету, спеціальності політологія

Донецького національного університету

ІНСТИТУТ ОМБУДСМАНУ В УКРАЇНІ


Ще з найдавніших часів людство почало замислюватися над своїми правами, обов’язками, прагнучи справедливості та рівності. Згодом ці ідеї набули законодавчого закріплення майже в усіх державах світу. Більш того був сформований інститут омбудсману, як захисника суспільства, який здійснює контроль за дотриманням прав людини. Україна здобувши незалежність, стала на шлях розбудови демократичного суспільства, тим самим приєднавшись до країн розвиваючих цей інститут.

Інститут омбудсману та його розвиток вивчали Є. Лентовськи, М.Лесаж, А. Зеленцов. Серед вітчизняних дослідників проблемами функціонування цього інституту займались О. Марцеляк, К. Закоморна, Н.Карпачова та інші. Однак, дослідники вивчаючи цей феномен акцентували увагу лише на окремих аспектах його функціонування. Між тим інститут омбудсману ще розвивається в Україні, тим самим спонукаючи до подальших розвідок. Відтак, метою є з’ясування ефективності функціонування інституту омбудсману за сучасних умов.

Термін «омбудсман» в перекладі з шведської «представник» – посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. Офіційні назви посади в різних країнах розрізняються [Шемшученко Ю.С. Юридична енциклопедія [Електронний ресурс] /Ю. С. Шемшученко// Режим доступу: http://leksika.com.ua/ 20011227/legal/ombudsmen. Назва з екрана]....

Категорія: Тези
Детальніше

Ковальчук З.П.

студентка 3 курсу факультету правової політології та соціології

Національного університету «Одеська юридична академія»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФАКТОР У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ГРОМАДЯНИНА


Дослідження феномену політична культура стає все більш актуальним. Для того щоб був порядок в країні, щоб встановити демократичний і стабільний суспільний лад, недостатньо лише приймати закони, укази, постанови. Для цього потрібні ще й знання та розум, воля та готовність громадян дотримуватись цих законів. Це все і сприяє формуванню політичної культури громадянина.

Пріоритет у використанні поняття «політична культура» належить американським вченим Г.Алмонду та С.Вербі, які розробили сучасну концепцію політичної культури.

Засновники концепції політичної культури зводять її до сукупності сталих політичних уявлень, переконань, почуттів та оцінок. Тобто вони наголошували на суб’єктивних рисах політичної культури і не включають до неї політичну діяльність.

Загалом під політичною культурою слід розуміти рівень знань та уявлень про політику, емоційне ставлення до неї, а також моделі і норми політичної поведінки...

Категорія: Тези
Детальніше

Піскурьов Є.Ю.

студент 3 курсу

Інституту історії та права, кафедри політології

Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського

УКРАЇНА У ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ


Геополітична важливість Чорноморського регіону протягом багатьох століть приковувала до нього підвищену увагу. Це стосувалося не лише тих держав, які безпосередньо знаходяться в басейні Чорного моря, але й інших, які намагалися використовувати цей регіон у своїй політиці. До нашого часу вдалося не лише зберегти, але й закріпити за Причорномор’ям статус з’єднуючого мосту між Європою і Азією, що забезпечує єдиний географічний та економічний простір. Виходячи з об’єктивних природних умов, чорноморські держави мають змогу зміцнювати власні позиції на світовій арені як щодо нагальних, так і щодо потенціальних питань і проектів.

Дослідженням ролі України в Чорноморському регіоні, а саме її можливостей, загроз і перспектив, займалися такі автори як А. Филипенко, Г. Шелест, А. Чубик, О. Тригуб, Ю. Сустова, Б. Парахонський, О. Волович, С. Терешко та ін...

Категорія: Тези
Детальніше