Філософія (Шпаргалки)

1. Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення

2. Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв’язок з практикою

3. Предмет, структура і функції філософії

4. Філософія як теоретична основа світогляду

5. Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основна проблема філософії

6. Три головні питання філософії по І. Канту. Їх зв’язок з питаннями про співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії

7. Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум

8. Проблема методу(стилю) філософствування. Діалектика і догматизм

9. Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика, софістика і еклектика

10. Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики

11. Філософія в системі культури

12. Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості

13. Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії

14. Філософське значення проблеми буття. Буття, матерія, субстанція

15. Об’єктивна реальність з точки зору її сутності, основи. Поняття субстанції, її світоглядне і методологічне значення

16. Філософія про багатоманітність і єдність світу. Різні течії в філософії. Монізм і дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм

17. Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії

18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція

19. Поняття руху. Рух, зміна, спокій

20. Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії

21. Простір і час як форми сутності матерії. Філософія і наука про абсолютність і відносність простору і часу

22. Відображення як атрибут, невід’ємна властивість субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення

23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку

24. Свідомість, його виникнення та сутність

25. Структура свідомості

26. Свідомість і самосвідомість

27. Свідоме і несвідоме

28. Матеріальне і ідеальне. Єдність трьох різних розумінь ідеального

29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової ді-сті, психології і педагогіки

30. Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості

31. Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія

32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін

33. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання, основні принципи, форми, методи пізнання

34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення

35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії

36. Причини єдності діалектики, логіки і теорії пізнання

37. Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання

38. Змістовне і формальне в процесі пізнання

39. Емпіричне і теоретичне у пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза і теорія

40. Принцип конкретності істини, абсолютне і відносне в істинному знанні

41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання

42. Аналіз і синтез, як методи наукового пізнання

43. Індукція і дедукція, як метод наукового пізнання

44. Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний

45. Поняття системи. Системи статичні, динамічні і ті які розвиваються. Системи механічні органічні і гармонічні

46. Метод сходження від абстрактного до конкретного як системний метод

47. Категорії сфери буття – якість, кількість, міра, становлення

48. Сутність і явище. Суперечка навколо проблеми сутності

49. Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту

50. Зміст і форма. Залежність їх співвідношення від рівня розвитку об’єкта пізнання

51. Необхідність і випадковість. Осмислення висновків синергетики для поглиблення розуміння цих категорій

52. Категорії „можливості” і „дійсності”

53. Категорії цілого і частини

54. Категорії причини слідства

55. Категорії загального, особливого і одиничного

56. Категорії заперечення. Різні види заперечення, їх співвідношення

57. Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення

58. Закон взаємо переходу кількісних і якісних змін і їх співвідношення з іншими законами діалектики

59. Закон єдності і боротьби протилежностей і його співвідношення з іншими законами діалектики

60. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики

61. Предмет соціальної філософії. Місце соціальної філософії в структурі філософії

62. Природні передумови, причини та умови становлення і розвитку соціуму

63. Суспільство як об’єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху, її відмінність від процесів живої та неживої природи

64. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних та духовних аспектів

65. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці в процесі антропосоціогенезу

66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси. Найважливіші умови формування сутності людини

67. Людина як цілісне утворення. Діалектика біологічного і соціального в людині

68. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”

69. Гуманізм як явище і як філософське поняття

70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності

71. “Цивілізація” як категорія соціальної філософії

72. Культура як соціально-діяльнісна форма людської дійсності

73. Соціальна структура суспільства. Класи, верстви, нації як історичні спільності людей (філософський аналіз)

74. Філософський аналіз понять „держава” і „громадянське суспільство”

75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості

76. Буденно-практичне та ідеолого-теоретична свідомість

77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука

78. Основні форми суспільної свідомості. Взаємозв’язок і взаємовплив

79. Політична свідомість, його місце в духовному житті суспільства

80. Правосвідомість. Його роль в житті суспільства, у розвитку демократії, формуванні людини

81. Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика

82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності у мистецтво

83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства

84. Сенс людського життя і сенс історичного процесу розвитку суспільства

85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм та фаталізм

86. Свобода людини і поняття відчуження

87. Загальні і особливі риси розвитку людських спільнот. Концепції єдності історії та концепції культурно-історичних типів і етносів

88. Критерії прогресу суспільства і особистості

89. Глобальні проблеми сучасності та можливі шляхи їх вирішення

90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери

91. Щастя як найважливіший аспект прояву основної проблеми філософії

92. Чотири розуміння щастя, за В. Татаркевич. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя

93. Зв’язок категорій щастя з категоріями істини і свободи